Військовій академії імені М. В. Фрунзе. Після закінчення
академії знаходився на військово-дипломатичній службі. Потім його перевели в
Москву, у центральний апарат Наркомату оборони. Але особливо яскраво проявився його
військовий талант у період жорстокої битви проти фашистських загарбників.
Танкові з'єднання під командуванням П. С. Рыбалко громили ворога під
Сталінградом, на Сіверському Дінці, під Орлом. Пізніше звільняли Київ, Житомир,
Львів,ввійшли в Дрезден, Берлін, Прагу.
За вміле керівництво військами при звільненні Києва,
мужність і хоробрість 17 листопаду 1943 року П. С. Рыбалко було привласнене
звання Героя Радянського Союзу, а 6 квітня 1945 року цього високого звання він
був визнаний гідним другий раз...
Танки поспішали до Дніпра. З ходу форсувавши ріку Удай, вони
звільнили Пирятин, ввірвалися в Переяславль.
21 вересня разведотряд 69-й механізованої бригади в складі
мотострілкового взводу, посадженого десантом на два танки, кулеметного взводу
на вантажній машині і двох радиостанций Р-13 вийшов до Дніпра в устя ріки
Трубеж. Танки зупинилися.
Командир 1-го батальйону капітан Г. Ш. Балаян вислав дозори
з задачею зібрати човна на березі.
o Повернулися дозорці. А разом з ними жителі села Козинцы,
що повідомили, що вони сховали два човни, щоб їхній не погнали німці.
Як бути? Чекати, коли підійде вся бригада? А якщо ризикнути?
І капітан вирішив послати розвідників на той берег.
В окоп зстрибнули лейтенант А. И..Алексєєв і старший сержант
К. И. Прочан.
- Перед нами задача, - сказав Балаян, - захопити плацдарм і
удержати його до підходу основних частин. Потрібні добровольці.
- Я готовий виконати наказ, - не задумуючись, відповів
командир відділення Костянтин Іванович Прочан. Він устиг уже пройти крізь горно
Курської битви. Нагороджений орденом Червоної Зірки. Поруч з ним - Алексєєв.
Працював техніком-будівельником у Загорську, під Москвою. Коли почалася війна,
був зарахований у піхотне училище. На" груди, як і в Богомолова,-орден
Червоної Зірки..;'
Добровільно викликався виконати наказ командира і Г. Е.
Ячменев. Він зі своїм мінометним розрахунком одним з перших форсував Дніпро,
успішно відбивав контратаки фашистів. За мужність і відвагу Г. Е. Ячменеву було
привласнене звання Героя Радянського Союзу.
У двох човнів може сісти тільки дванадцять. Добровольців
виявилося багато, і командир роти дозволив виконати це завдання тільки
парторгові роти старшині С. Белоусову, відділенням К. Богомолова й А. Анцупова.
Правий берег зустрів густий темрявою, гіркуватим запахом
полиню, змішаним із сирою гнилизною осіннього лісу. Чорна глуха круча, що
поростила чагарниками, піднімалася, здавалося,"'"' до самих зірок.
Воїни безмовно вивантажували зброю і поспішали по стрімких
схилах наверх. Наткнулися на окопи. Вони були порожні. Алексєєв чиркнув
запальничкою й утомилося прикурив.
Лейтенант доклав по рації капітанові Балаяну, що десант
зайняв перші траншеї. Супротивника немає.
Через кілька хвилин повернулася розвідка і повідомила, що
Зарубенцы зовсім порожні. А через деякий час - усе село
висипало на околицю зустрічати радянських бійців...
Жителі обіймали солдатів, плакали, пропонували частування,
свою ломощь. Один старий повідомив, що вчора в них були ворожі
oсаперы. Вони закінчили будівництво окопів. І пішли в
Григоровку. А ранком сьогодні ці окопи повинні зайняти частини з Малого
Букрина...