Муллаяр виявив безстрашність, мужність і геройство і свій особистий приклад надихав бійців і командирів на подвиги. Як вірний і славний син радянського народу, він помножив перемоги доблесної Червоної Армії, нещадно знищував гітлерівських бандитів. За виявлені відвагу, мужність і геройство вашому синові Сыртланову Муллаяру Указом Президії Верховної Ради СРСР привласнене звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка".

Командування і весь особовий склад частини, у якій знаходиться Сыртланов Муллаяр, пишається їм і приносить вашій родині глибоку вдячність за виховання славного воїна Червоної Армії..."

А незабаром у фронтовій газеті з'явилася відповідь, присланий односільчанами. "Одержали ми радісна звістка про те, що нашому колишньому колгоспникові Сыртланову Муллаяру привласнене звання Героя Радянського Союзу. Лист про славний подвиг і високу нагороду нашого земляка надихнуло колгоспників на зразкову роботу... Докладемо всіх зусіль до того, щоб допомогти фронтові, вам, дорогі бійці і командири, у розгромі гітлерівських загарбників..."

Безмежний героїзм і мужність у цьому бої виявив і навідник мінометної роти 565-го стрілецького полку старший сержант Микола Іванович Почтарьов. Зневажаючи небезпекою, він з'являвся зі своїм мінометом завжди там, де вирішувалася доля атаки. За перші дні бою на плацдармі И. В. Пресняков і Н. И. Почтарьов винищили не один десяток фашистів, знищили п'ять кулеметів і три знаряддя. Старші сержанти Іван Васильович Пресняков і Микола Іванович Почтарьов стали Героями Радянського Союзу.

Початок плацдармові покладено. У ту ж ніч зачепилися за правий берег і воїни 569-го полку 161-й стрілецької дивізії, невеликі плацдарми були захоплені частинами 309-й і 253-й, 337-й стрілецьких дивізій, 10-м танковим корпусом.

На той час у танкістів П. С. Рыбалко, що діяли разом з 40-й армією в одній і тій же смузі, позначився перший успіх.

Почалася знаменита дніпровська епопея...

Не знав командарм, що перед ще будуть не менш жорстокі бої і не менш успішно проведені їм операції по звільненню Києва, участь у Корсунь-Шевченківській битві. Житомирско-Бердичевская операція, битва за Південний Буг, відображення контрудару в Карпат. Львовско-Сандомирская операція, бої на Дуклинском перевалі. Не знав, що його армія пройде з боями, здивувавши усіх своєю стрімкістю, військовим мистецтвом, по військових дорогах Польщі, Чехословакии, що його воїнів буде засипати квітами радісна звільнена Прага... Як не знав він і того, що за успішне форсування Дніпра, стійкість і мужність у бої по захопленню й утриманню плацдармів Указами Президії Верховної Ради СРСР 106 воїнам 40-й армії буде

привласнене високе звання Героя Радянського Союзу. Буде визнаний гідним цього звання і він, а також П. В. Тертышный. Але знав, що за ним коштує велика частка відповідальності за всю армію, за життя тисяч солдат, за те, щоб була скоріше звільнена рідна

земля.

Він знав: клаптики землі, захоплені в цю ніч, стійкість роти Ивенкова, як і Інших воїнів армії, - це лише перший крок, що повинний був деякою мірою  забезпечити успіх всієї операції по звільненню всієї Правобережної України.

Даєш правий берег!

У 24 години 19 вересня 1943 року^ обганяючи піхоту 40-й армії, "тридцатьчетверки" кинулися до Дніпра. У бій вступала 3-я гвардійська танкова армія під командуванням генерал-лейтенанта П. С. Рыбалко, тільки що передана з резерву Ставки до складу Воронезького фронту.